- белькотати
- —————————————————————————————белькота́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
белькотати
Смотреть что такое "белькотати" в других словарях:
белькотати — очу/, о/чеш, белькоті/ти, очу/, оти/ш, недок. Нерозбірливо, без ладу щось говорити … Український тлумачний словник
белькотати — белькотіти (нерозбірливо, безладно говорити), жебоніти, лепетати, лопота[і]ти … Словник синонімів української мови
белькнути — ну, неш, док., розм. Однокр. до белькотати і белькотіти; бовкнути … Український тлумачний словник
белькотання — я, с. Дія за знач. белькотати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
белькотіти — див. белькотати … Український тлумачний словник
жебоніти — ню/, ни/ш, недок., розм. 1) Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. || Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. 2) перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.) … Український тлумачний словник
забелькотати — очу/, о/чеш і забелькоті/ти, очу/, оти/ш, док., перех. і неперех. Почати белькотати, белькотіти … Український тлумачний словник
лебедіти — джу/, ди/ш, недок., діал. 1) Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). || Говорити незв язно, нерозбірливо; белькотати. || Звертатися до кого небудь ласкавими, ніжними словами. 2) Настирливо або слізно просити; жалібно… … Український тлумачний словник
побелькотати — кочу/, ко/чеш і побелькоті/ти, очу/, оти/ш, док. Белькотати якийсь час … Український тлумачний словник
пробелькотати — очу/, о/чеш і пробелькоті/ти, очу/, оти/ш, перех. і неперех. Док. до белькотати, белькотіти … Український тлумачний словник
